Файл таблиці плат одна з складових частин опису окремої (наприклад, абонентської) станції або фрагменту станції (наприклад, секції великого комутатора). Ім'я файлу таблиці плат в операційній системі представляється наступним чином:

  Xxxxx-pl.inc

• Xxxxx - назва станції або її фрагменту, п'ять символів;
• -pl - постфікс імені файлу - для файлу таблиці плат завжди -pl;
• .inc - тип (розширення імені) файлу - для файлу таблиці плат завжди .inc;

У файлі таблиці плат описуються групові ресурси (плати, тракти, субтракти), які використовуються в даному блоці. Файл таблиці плат складається із таких обов’язкових частин:

• опис типу процесора блоку та кросплати;
• опис підключених групових ресурсів в блоці.

Крім обов’язкових частин в файлі можуть бути присутні робочі примітки (коментарі) - це все, що розташовано після символу ”;“ до кінця рядка.

Опис групових ресурсів - це основний розділ файлу таблиці плат: в ньому необхідно вказати усі плати та тракти, що будуть працювати в блоці та оброблятись процесором, згідно правил функціювання ресурсу. Відносна пріоритетність ресурсів в обслуговуванні процесором залежить від порядку опису ресурсів в файлі таблиці плат: ті, описані раніше, мають більший пріоритет в обслуговувані.

В свою чергу, групові ресурси можна в свою чергу поділити на такі групи:

• групові ресурси підтримки CAS-сигналізації;
• групові ресурси підтримки сигналізації SS-7;
• підтримка інших типів сигналізацій (DSS-1, BRI);
• забезпечення мережевої взаємодії;

В групових ресурсах використовується такий 'односимвольний' спосіб нумерації каналів:

Позиційне позначення каналу в описі канальної частини станції складається з двох частин: початок позначення - співпадає з позначенням групового ресурсу; останній символ позначення - це номер каналу в груповому ресурсі:

• Канал B4F2 - канал 2 в груповому ресурсі B4F.

В свою чергу, позиційне позначення групового ресурсу також складається з двох частин: перший символ - це позиційне позначення плати, де знаходиться цей ресурс; решта - субпозиція - позиційне позначення в межах плати.

• Група B4F - субпозиція 4F на платі B.

Канали 0(0) та G(16) в CAS-сигналізації використовуються особливим чином: передача синхронізації та/або сигналізації - всі інші канали - тональні.

Тип процесора блоку та спосіб його синхронізації задається директивою:

  UseProcXxxxx snc

• Xxxxx - послідовність літер (частина імені директиви), яка визначає тип процесора блоку; допустимі типи процесорів докладніше описані в статті;
• snc - параметр, що визначає спосіб синхронізації; допустимі такі значення параметру:
  1. M - (Master) - головний по синхронізації для всіх підлеглих блоків - роздає для них синхро-сигнали;
  2. S - (Slave) - підлеглий по синхронізації - приймає синхронізацію від головного та роздає її своїм підлеглим;
  3. U - підлеглий по синхронізації в мультипроцесорній системі - аналогічно Slave;
  4. A - (Auto) - спосіб синхронізації (Master або Slave) визначається автоматично в залежності від стану сигналів синхронізації, які формує головний блок або станція верхнього рівня;

Для підключення плати процесора блоку до плат лінійних закінчень або до інших плат комутаційної системи використовується крос-плата. Тип крос-плати блоку та код посадки процесора на ній вказуються директивою:

  UseCrossPpppp kme

• Ppppp - послідовність літер (частина імені директиви), яка визначає тип крос-плати блоку; допустимі директиви опису конфігурацій та їхні параметри докладніше описані в статті
• kme - код посадки цього процесора в крос-платі;

Ці дві директиви щільно залежать одна від одної; їх треба описувати на початку файлу таблиці плат. В системі ЄС-11, кожній родині процесорів відповідає директива опису процесорів; кожен процесор може використовуватись в різних конфігураціях станції. Приклади використання цих директив:

  UseProcCikm6  S	; використовуємо Cikm6  - підлеглий
  UseCross239m	; абонентський крос 239m

Директиви описують використання процесора Cikm6, підлеглого по синхронізації, на кросі 239m - основи для побудови абонентської станції (блоку абонентського доступу); код посадки не вказаний - для абонентського кроса цей параметр відсутній.

  UseProcPc76q  Y	; використовуємо 76 - 
  UseCross374   2	; код для місця E

Описано використання процесора Pc76q, підлеглого в мультипроцесорній системі, на кросі 374 (секційна частина комутаційної системи) в позиції з кодом 2 - що відповідає місцю E.

  UseProcHt84r  A	; головний по Sync
  UseCross374   0	;  поперечина великого

Приклад використання Ht84r, з автоматичним формуванням синхронізації (у випадку аварії - перехід на самостійне формування синхронізації); встановлений на кросі 374 в позиції з кодом 0 - що відповідає місцю A.

  UseProcPc76q  Y	; 
  UseCross376   1	; малий комутатор F-section

приклад використання процесора Pc76q, підлеглого по синхронізації в мультипроцесорній системі; процесор встановлений на кросі 376 (малий комутатор) в позиції з кодом 1 - що відповідає місцю B.

До групових ресурів підтримки CAS-сигналізації відносяться:

• лінійні плати - плати абонентських закінчень та інше;
• субтракти міжпроцесорного зв’язку;
• блоки віртуальних каналів;
• тракти IKM-30 (E1);
• перетворювачі з постійним проключенням;

Для підтримки лінійних плат в блоку абонентського доступу можна використовувати такі групові драйвери CAS-сигналізації:

• Akf - звичайна абонентська плата на 15 абонентських каналів;
• Amf - абонентська плата модернізована на 15 абонентських каналів;
• Apf - абонентська плата з переполюсовкою на 15 тональних каналів; на цій платі можна організувати до 15 пар блокіраторних телефонів (пара на одному тональному каналі) - РАЗОМ тридцять каналів; або до 15 таксофонних каналів з переполюсовкою або 15 звичайних абонентських телефонів;
• Atf - абонентська плата таксофонна на 15 каналів; на цій платі можна організувати до 15 таксофонних каналів з таксаційним імпульсом 16 кГц або 15 звичайних абонентських телефонів;
• Aqf - абонентська плата таксофонна модернізована на 15 каналів; аналогічно Atf;
• Ema - плата чотирипровідних аналогових закінчень з тональною сигналізацією 2600 Гц на 10 каналів; існує два варіанта цієї плати: для підключення НАЗУСТРІЧ апаратурі К60 та підключення ЗАМІСТЬ апаратури К60;
• Isa - плата вихідних трипровідних аналогових закінчень на 10 каналів;
• Mda - плата оберненого Z-стику на 10 каналів; існує два варіанти цієї плати: для підключення до іншої станції з імітацією її телефону, та - другий - для підключення польових телефонів;
• Mtu - плата вимірювача параметрів абонентських ліній та організації трьох аналогових тональних та шести сигнальних входів/виходів транзитних каналів;
• Wha - плата вхідних трипровідних аналогових закінчень на 10 каналів;
• Yka - плата трипровідних аналогових закінчень на 10 каналів: 5 каналів вхідних та 5 каналів вихідних;

Лінійні плати можуть працювати тільки в блоці абонентського доступу; вони описуються директивою (зауважте, другий параметр пропущений):

  AlloctTract   plh,   ,typ[,num][,Pch]

• plh - параметр, що означає позицію лінійної плати на кросі; може приймати значення згідно ?????;
• typ - тип лінійної плати - назва групового драйвера;
• num - кількість задіяних ТОНАЛЬНИХ каналів в платі; вказується, якщо це число МЕНШЕ стандартного числа каналів на платі; при відсутності параметру задіюється максимальна кількість каналів для цієї плати;
• Pch - перелік ТОНАЛЬНИХ каналів, які задіюються на даній платі; при відсутності параметру активуються ВСІ тональні канали;

Для організації міжпроцесорних зв'язків з CAS-сигналізацією використовуються такі групові драйвери CAS-сигналізації:

• Jsf - субтракт міжпроцесорного зв'язку на 15 каналів; забезпечує вихід секції до поперечини великого комутатора на швидкості 8mb/s;
• Lhf - субтракт міжпроцесорного зв'язку на 15 каналів; забезпечує вихід поперечини до секції великого комутатора на швидкості 8mb/s;
• Mpf - субтракт міжпроцесорного зв'язку на 15 каналів; забезпечує взаємодію між двома процесорами малого комутатора на швидкості 2mb/s;

Субтракти міжпроцесорного зв’язку також описуються директивою:

  AlloctTract   plh,pll,typ

• plh - параметр, що означає позицію плати ЦЬОГО процесора на кросі;
• pll - параметр субпозиції (дві літери) - неявно залежить від типу процесора; може приймати значення згідно ?????;
• typ - тип субтракту;

Враховуючи подібність опису, до субтрактів можна віднести і блок віртуальних каналів:

• Vrt - блок віртуальних каналів - до 30 каналів; призначений для підтримки нефізичних каналів, наприклад автовідповідачів;

Блоки віртуальних каналів описуються тією самою директивою (зауважте, першій та третій параметр явно вказані):

  AlloctTract    Z ,pll,Vrt,num

• Z - параметр позиції - для блоків віртуальних каналів (незалежно від типа кроса) - тільки Z;
• pll - параметр субпозиції - для блоків віртуальних каналів - тільки Y або Z;
• Vrt - явно вказаний тип групового ресурсу - блок віртуальних каналів;
• num - число задіяних каналів в блоці; завжди повинно вказуватись; максимально допустиме число - 30 каналів;

Приклади опису групових ресурсів:

  AlloctTract  C, ,Akf    ; плата Amf в поз C
  AlloctTract  G, ,Akf    ; плата Yka в поз G
  AlloctTract  Z,Y,Vrt,10 ; блок  Vrt в поз ZY

Описано дві плати абонентських ліній (Akf) в позиціях C та G по п'ятнадцять каналів в кожній - канали С1 … CF та G1 … GF відповідно; описаний також блок віртуальних каналів ZY з каналами ZY1 … ZYA.

  AlloctTract  A,1A,Lhf        ; субтракт 1.00-1.0f
  AlloctTract  A,1B,Lhf        ; субтракт 1.10-1.1f
  AlloctTract  A,1C,Lhf        ; субтракт 1.20-1.2f
  AlloctTract  A,1D,Lhf        ; субтракт 1.30-1.3f
  AlloctTract  A,1E,Lhf        ; субтракт 1.40-1.4f
  AlloctTract  A,1F,Lhf        ; субтракт 1.50-1.5f

Описано шість субтрактів (на процесорі A) для виходу вниз до секцій; в кожному субтракті по 15 каналів; загалом задіяно 90 каналів: від A1A1, A1A2 і до A1FD, A1FE, A1FF.

  AlloctTract  B, ,Mtu,0  ; B - вимірювач без каналів

Описана плата вимірювача в якій не задіяно жодного тонального каналу. Плати вимірювача можуть використовуватися тільки в БАД.

  AlloctTract  Q, ,Apf    ; плата Amf -- Q

Описана плата Q: абонентська плата з переполюсовкою на 15 тональных каналів; оскільки число каналів у плати не вказано - буде задіяно тридцять каналів від Q1 до QF та від QH до QV: перші п'ятнадцять - позитивні блокіраторні, останні - негативні блокіраторні.

  AlloctTract  R, ,Apf,15 ; плата Amf -- R

Описана плата R: абонентська плата з переполюсовкою на 15 тональных каналів; число каналів у плати явно вказано - 15 - буде задіяно 15 каналів від R1 до RF.

  AlloctTract  I, ,Ema  
  AlloctTract  J, ,Ema  

В позиціях I та J задіяно дві платі чотирипровідних аналогових закінчень на 10 каналів кожна.

Тракти IKM-30 використовуються для виходу за межі комутатора або блоку абонентського доступу та підключеня до іншого комутаційного обладнання, яке працює на CAS-сигналізації. Кожен тракт ущільненя IKM-30 передбачає передачу тридцяти тональних каналів.

Позиційне розташування драйвера IKM-30, як і інших групових ресурсів, кодується двома або трьома символами, з них перший символ - позицію плати, останні один або два - субпозицію цього IKM-30 на платі.

Для підтримки тракту IKM-30 з CAS сигналізацією використовується тільки один драйвер, але з багатьма режимами роботи; він описується директивою:

  AlloctIKM  plh,pll,MOD,[num],[Pch] ; ikm

• plh - параметр, що означає позицію плати ЦЬОГО процесора на кросі;
• pll - параметр субпозиції (одна або дві літери) - неявно залежить від типу процесора; може приймати значення згідно ?????;
• MOD - трьохсимвольна послідовність, кожен символ її кодує один з режимів роботи цього IKM-30.
• num - кількість задіяних ТОНАЛЬНИХ каналів в тракті (якщо використовується менша кількість, ніж стандартна); при відсутності параметру задіюється максимальна кількість каналів - 30 ТОНАЛЬНИХ каналів;
• Pch - перелік ТОНАЛЬНИХ каналів, які задіюються в даному груповому ресурсі; при відсутності параметру активуються ВСІ тональні канали;

Драйвер тракту IKM-30 повністю підтримує роботу каналу синхронізації (канал 0) та каналу CAS-взаємодії (канал G) для всіх тридцяти тональних каналів, навіть якщо в переліку каналів вказано менше число каналів.

Перший символ параметру MOD визначає лінійне кодування та CRC-4 мультифрейм; може приймати такі значення:

• H - кодування HDB3 (МЧПІ – модифікований біполярний код з чергуванням полярності імпульсів), без CRC-4; основний режим - використовується для роботи з більшістю систем IKM-30;
• A - кодування AMI (ЧПІ – біполярний код з чергуванням полярності імпульсів), без CRC-4; використовується для роботи з деякими 'сільськими' системами IKM-30;
• C - кодування HDB3, з CRC-4;
• Q - кодування AMI, з CRC-4;

Другий символ параметру MOD визначає спосіб фізичної передачі CAS-сигналів по системі IKM-30:

• P - позитивна передача: логічні сигнали, сформовані каналами, без перетворень приймаються або передаються на фізичному рівні IKM-30; основний режим роботи з більшістю 'міських' систем;
• I - інверсна передача: логічні сигнали, сформовані каналами, приймаються або передаються з інверсією на фізичному рівні IKM-30;

Третій символ параметру MOD визначає кількість активізованих сигнальних каналів в системі IKM-30, приймає такі значення:

• 2 - задіяно два сигнальних канали: A, B; - основний режим роботи з каналами типу ВСК-2;
• 1 - задіяний тільки перший сигнальний канал: A; - основний режим роботи з каналами типу ВСК-1;

Перелік тональних каналів (параметр Pch) обмежується кутовими дужками та описується так:

  <-123456789ABCDEF-HIJKLMNOPQRSTUV>

В цьому переліку кожен символ вказує на канал, що активується трактом IKM-30; в переліку не допускається символ пробілу, - при необхідності використовуйте символ '-' (мінус). До речі, в цьому переліку приведені всі тональні канали тракту IKM-30: зверніть увагу на відсутність каналів 0 та G - синхронізації та сигналізації. Якщо вказаний перелік тональних каналів, то параметр num (кількість задіяних ТОНАЛЬНИХ каналів в тракті) повинен вказувати (це робиться для перевірок) число символів в межах кутових дужок параметру Pch. Порядок перерахування каналів в кутових дужках дуже важливий - від цього залежить порядок використання спільної CAS-сигналізації кожним тональним каналом.

Приклади опису трактів IKM-30 з CAS-сигналізацією:

  AlloctIKM  A,1,HP2
  AlloctIKM  A,2,HP2

Описано два тракти IKM-30: A1 та A2: - кожний на тридцять тональних каналів (для A1: A11, A12, … A1F, A1H, … A1V, A1U; аналогічно для A2); обидва тракти працюють в коді HDB3 з позитивною передачею двох сигнальних каналів. Такий варіант підключення використовується всередині системи або для виходу на більшість міських АТС.

  AlloctIKM  F,4,AI1,15

Описаний один тракт IKM-30 - F4 - на п'ятнадцять тональних каналів: F41 … F4F; тракт працює в коді AMI з інверсною передачею одного сигнального каналу. До речі, це типовий приклад підключення сільської АТС на “півсистеми”.

  AlloctIKM  F,6,AI1,32,<-1-3-5-7-9-B-D-F--I-K-M-O-Q-S-U->

Описаний один тракт IKM-30 - F6 - на п'ятнадцять тональних каналів згідно переліку в кутових дужках - вказані непарні канали; тракт працює в коді AMI з інверсною передачею одного сигнального каналу.

  AlloctIKM  G,2,HP2,32,<-123456789ABCDE--HIJKLMNOPQRSTU->

Описаний один тракт IKM-30 - G2 - на двадцять вісім тональних каналів згідно переліку в кутових дужках; канали G2F та G2V (вони не вказані в переліку) можуть використовуватись для інших потреб.

  AlloctIKM  G,3,HI2,32,<-HIJKLMNOPQRSTUV-123456789ABCDEF>

Зверніть увагу на “неправильний” перелік каналів в кутових дужках - в цьому випадку тональний канал 1 використовує CAS-сигналізацію каналу H та навпаки; теж саме буде справедливе і для інших пар каналів.

Перетворювачі з постійним проключенням використовуються виключно в секціях великого комутатора для підйому IKM-тракту безпосередньо на рівень мб/с. Такий перетворювач об'єднує в собі один драйвер тракту IKM-30 та два драйвери субтрактів міжпроцесорного зв'язку на 15 каналів (типу Jsf); перетворювач виконує такі функції:

• прийом CAS-сигналізації з тракту IKM-30, розпаковування, перетворення та роздача її субтрактам міжпроцесорного зв'язку;
• прийом CAS-сигналізації з субтрактів міжпроцесорного зв'язку, перетворення та передача її в тракт IKM-30;
• постійне двостороннє транзитне проключення тридцяти тональних каналів тракту IKM-30 та тридцяти тональних каналів двох субтрактів.

Кожний такий перетворювач самостійно керує роботою своїх шістдесяти тональних каналів - тому не треба описувати ці канали окремо в таблиці каналів

Перетворювач з CAS сигналізацією описується директивою:

  AlloctHwa  plh,pll,MODmod, sl1,sl2     ;

• plh - параметр, що означає позицію плати ЦЬОГО процесора на кросі;
• pll - параметр субпозиції тракту IKM-30;
• MODmod - шестисимвольна послідовність, перші три символи кодують один з режимів роботи цього IKM-30 (див вище директиву AlloctIkm); останні три символи визначають спосіб перетворення CAS-сигналізації та проключення тональних каналів;
• sl1 - параметр субпозиції першого субтракту міжпроцесорного зв'язку;
• sl2 - параметр субпозиції другого субтракту міжпроцесорного зв'язку;

Четвертий символ параметру MODmod визначає спосіб зведення тональних каналів та каналів CAS-сигналізації з двох субтрактів в один тракт IKM-30, приймає такі значення:

• N - нормальне зведення каналів згідно таблиці нижче - режим по замовчуванню;
• O - обернене зведення каналів згідно таблиці нижче;

П'ятий символ параметру MODmod визначає спосіб передачі CAS-бітів у випадку аварії субтрактів міжпроцесорного зв'язку;

• 0 - у випадку аварії передаються всі нулі;
• 1 - у випадку аварії передаються всі одиниці - режим по замовчуванню;

Шостий символ параметру MODmod визначає часову точність передачі CAS-сигналізації в напрямку тракту IKM-30:

• F - форсований - передача CAS-бітів з гарантованою точністю 2 ms (дуже ресурсо-ємний режим - деякі процесори можуть підтримувати тільки один тракт IKM-30 в цьому режимі): рекомендується використовувати для передачі імпульсів взаємодії в напрямку електронних РСЛ дуже вибагливих щодо тривалості коротких вхідних імпульсів;
• M - оптимальний - рекомендується використовувати на більшості трактах IKM-30 - режим по замовчуваню;
• L - полегшений - можна використовувати тільки в трактах IKM-30 з потенціальною взаємодією та тональною передачею номера;

Замість символів опису режимів по замовчуванню можна використовувати символ '-': опис режиму типу '–1-0-' буде коректний, але не дуже зрозумілий.

Таблиця зведеня каналів в перетворювачах (IKM-30 » sub-A, sub-B) в залежності від режимів N або O:

Приклади опису перетворювачів з CAS-сигналізацією:

      AlloctHwa        С,S2, HP2N0M, 	  4A, 4B     ;

Описаний перетворювач тракту IKM-30 в позиції СS2 в два субтракти в позиціях C4A та C4B; тракт працює в коді HDB3 з позитивною передачею двох сигнальних каналів; використовується постійне тональне проключення каналів по схемі N (CS21 <> C4A1; CS22 <> C4B1; CS23 <> C4A2; … CS4U <> C4AF; CS4V <> C4BF); у випадку аварії в напрямку IKM-30 по двом сигнальним каналах (A B) будуть передаватись CAS-сигнали “всі нулі”; використовується оптимальна часова точність передачі CAS-сигналів в напрямку IKM-30. До речі, цей перетворювач працює в режимах по замовчуванню.

      AlloctHwa        D,1, HI2---, 	  0A, 0G     ;
      AlloctHwa        D,2, HI2---, 	  0B, 0H     ;
      AlloctHwa        D,3, HI2---, 	  0C, 0I     ;
      AlloctHwa        D,4, HI2---, 	  0D, 0J     ;
      AlloctHwa        D,5, HI2---, 	  0E, 0K     ;
      AlloctHwa        D,6, HI2---, 	  0F, 0L     ;

Описано шість перетворювачів трактів IKM-30 з нормальним зведенням каналів - по схемі N (парні/непарні). Така схема дуже часто використовується для для підйому трактів IKM-30 до рівня 8mbs.

Перший символ позиції

Цей процесор використовується для побудови блоків абонетського доступу та як секційний процесор великих комутаторів.

На платі процесора розташовані апаратні ресурси для підключеня від одного до шести IKM-трактів (комплектність залежить від віконання), які мають такі позиційні односимвольні позначеня в межах цієї плати (параметр субпозиції групового ресурсу):

• '1' - IKM № 1
• '2' - IKM № 2
• '3' - IKM № 3
• '4' - IKM № 4
• '5' - IKM № 5
• '6' - IKM № 6