В цій статті описано директиви необхідні для створення ланок сигналізації Meta-TD. Для визначення коли яку директиву використовувати зверніться до прикладів по кожній з версій. Для старого формату директив на версіях Meta-TB і Meta-TC завітайте сюди. Крім того, можна використовувати Додаткові директиви для забезпечення передачі повідномлень з ІКМ на 8Мбіт/с без аналізу пакетів, але з перетвореннями DPC і CIC.

УВАГА!!! Починаючи з версії Meta-TC великі і малі літери при трансляції відрізняються. Слід уважно вводити дирестиви і їх параметри. Обов'язково використовуйте нові файли metaplat.asm, metanumr.asm, metaline.asm i mak-файл (поставляються з розсилочною версією ПЗ

Починаючи з версії Meta-TD необхідно визначати всі пункти сигналізації (як свої, так і коди зустрічних станцій). Оголошення пунктів сигналізації тепер слід робити у файлі плат. Для запобігання непорозумінь у файлах для всіх процесорів рекомендується визначати повний перелік необхідних пунктів сигналізації, навіть якщо вони там не використовуються. Це не зашкодить. Директива повністю аналогічна DefPointCode.

Загальний вигляд директиви

DefinePointCode nam, dpcA, dpcB, dpcC

• nam - Символьна назва пункту сигналізації (4 довільних символи).
• dpcA - Код пункту сигналізації в десятковому, шіснадцятковому чи двійковому форматах при умові, що параметри dpcB i dpcC пропущені
• dpcA, dpcB, dpcC - Код пункту сигналізації національному форматі при умові що всі ці параметри заповнені.

Примітка! Національний формат коду пункту сигналізації 6-6-2.

Приклади використання:

DefinePointCode PcES11,27,0,0 
DefinePointCode PcES11,6912 
DefinePointCode PcES11,1B00h 

Визначає символьну назву пункту сигналізації і присвоює їй значення, вказане у директиві. Тут PcES11 - символьна назва пункту сигналізації. Рекомендується назви пунктів сигналізації починати з символів Pc…(PointCode). В першому варіанті формату код вказується в національному форматі 6-2-2. В другому варіанті формату код вказується в десятковій формі В третьому варіанті формату код вказується в шістнадцятковій формі.

При подальшому посиланні на описаний пункт сигналізації слід використовувати виключно символьну назву. Як вже згадувалося всі потрібні пункти сигналізації повинні бути описані на початку файлу плат *-pl.inc. Дозволяється оголошувати різні символьні назви пунктів сигналізації з одним і тим самим числовим значенням.

Створює ланку сигналізації на певному фізичному ресурсі в заданому режимі HDLC контролера і задає цій ланці початкові параметри пучка ланок в який вона входить. Фізичний ресурс може бути будь-яким, але в деяких процесорів є обмеження на вибір фізичного ресурсу. Режим контролера може бути будь-яким дозволеним для даного типу процесора режимом, якщо він ще не задіяний у вказаному ІКМ-тракті. Пучок ланок сигналізації, параметри якого призначаються даній ланці повинен бути визначений у файлі ланок xxxxx-lk.inc.

Формат директиви такий:

DefineOksLink poz,mode,lkset

• poz - канал ІКМ-тракту (в даному випадку перший ІКМ потік на секції С комутатора);
• mode - режим роботи HDLC-контролера. Є кілька видів контролерів, які використовуються на ЄС-11. Ось ссилка, яка допоможе докладніше ознайомитися з можливими варіантами HDLC-контролерів на різних процесорах їх можливостями і режимами роботи;
• lkset - символьна назва пучка ланок сигналізації (LinkSet), в який входить ця ланка.

Приклади використання:

DefineOksLink С11,-T1,LsOpts
DefineOksLink C0A0,-e0,LsSecA

Формат директиви такий:

DefineSync grp,res,mode 

• grp - позиція процесора;
• res - ресурс тракту на процесорі;
• mode - режим синхронізації цього ресурсу. Ось допустимі режими синхронізації трактів для різних процесорів.

Організовує тракт, як правило 2-Мбіт/с або 8 Мбіт/с, на процесорі. При цьому НЕ потрібно вказувати кількість каналів, які організовуються на цьому ресурсі.

Приклади використання:

DefineSync C, 1,H-- 
DefineSync C,0A,8-- 

Формат директиви такий:

TonalSet nam,net,dpc,opc,route 

• nam - символьна назва групи. Назву рекомендуємо завжди починати з Ts… (TonalSet).
• net - ідентифікатор мережі, в яку відсилаються повідомлення. Таблиця можливих значень ідентифікаторів:

• dpc - Пункт призначення повідомлення (DPC);
• opc - Пункт відправки повідомлення (OPC);
• route - Таблиця маршрутизації, яка використовується для відправлення повідомлень.

Оголошує канали і об'єднує їх у групу зі вказаною оператором символьною назвою. Директиву використовують разом з SubTonSet i TonalSetEnd. При цьому вказуються:

1. Мережа, в яку відправляються повідомлення від цієї групи каналів.
2. Пункт призначення відісланих повідомлень (DPC).
3. Від імені якого пункту відправлені повідомлення (OPC).
4. Таблиця маршрутизації, якою слід користуватися при відправці повідомлень від каналів.

Приклади використання:

TonalSet TsSecC,NatID,PcSecC,PcSecA,RtMain 
TonalSet TsOPTS,NatID,PcOPTS,PcES11,RtMain 

Таблиця маршрутизації повинна бути описана у файлі ланок xxxx-lk.inc. Нумерація каналів CIC в групі каналів починається зі значення, яке вказується перед таблицею маршрутизації.

Директива призначена для додавання каналів певного ресурсу до відкритої в цьому місці групи (TonalSet). Директива може повторюватись кілька разів з різними параметрами для включення в перелік потрібної кількості каналів. Порядок каналів у списку визначає порядок CIC у групі каналів (TonalSet). Тому для нульових каналів і каналів, у яких є ланка сигналізації обов'язково слід ставити знак “мінус” (якщо технічним завданням не передбачено інакше).

Формат цієї директиви:

SubTonSet grp,num,<list>, [subst],[point]

• grp - груповий ресурс, канали якого будуть додаватися до групи. Якщо відсутній параметр subst, тоді необхідно організувати відповідний тракт на ресурсі grp (директива DefineSync). Якщо subst вказано, то ресурс grp можна не організовувати (лише при умові його розташування в тому ж тракті 8Мбіт/с), але обов'язково слід організувати тракт для ресурсу subst.
• num - кількість елементів списку list для перевірки правильності.
• list - перелік каналів (обов'язково слід брати в кутові дужки) ресурсу, які слід розмістити в групі. Канали вказуються в тому порядку, як вони нумеруються (CIC). Якщо певний канал не слід організовувати (такі як канали фреймової синхронізації чи канали ланок сигналізації), то на їх місці ставиться знак “мінус”.
• subst - ссилка на груповий ресурс, синхронізація якого є синхронізацією для цих каналів (якщо це ресурс grp, то параметр subst можна пропустити).
• point - уточнюючий параметр, яки слід використовувати при організації нестандартної послідовності каналів у TonalSet. Наприклад, коли в двох місцях слід використати різні канали одого і того ж групового ресурсу.

Приклади використання:

SubTonSet С1, 32,<--23456789ABCDEFGHIJKLMNOPQRSTUV>
SubTonSet С2, 32,<-123456789ABCDEF-HIJKLMNOPQRSTUV>
SubTonSet A0A,32,<-123456789ABCDEFGHIJKLMNOPQRSTUV>
SubTonSet A0C,32,<-123456789ABCDEFGHIJKLMNOPQRSTUV>,A0A
SubTonSet A0E,16,<-123456789ABCDEF>,A0A,1
SubTonSet A0E,16,<GHIJKLMNOPQRSTUV>,A0A,2

Формат директиви:

TonalSetEnd name 

Ця директива закриває відкриту групу каналів і перевіряє назву цієї групи каналів. Одночасно може бути відкрита лише одна група каналів. Кожна група каналів обов'язково повинна бути закрита. Кількість каналів у групі визначається автоматично в залежності від кількостей каналів у підгрупах.

Приклад використання:

TonalSetEnd TsOPTS

Формат директиви:

AlloctDgPoint name, zon, dpc, opc, route, nmTB

Ця директива створює віддалену точку діагностики. Вона дозволяє передавати команди Агента і інших програм по ланках сигналізації внутрішньої мережі SS7. Основні параметри:

• name - символьна назва точки діагностики; на цю назву будуть зроблені ссилки з таблиці маршрутизації;
• zon - індикатор мережі, в якій працює ця точка діагностики;
• dpc - пункт призначення процесора моніторингу;
• opc - пункт відправки (цей PointCode);
• route - таблиця маршрутизації, яка буде використовуватись для відправки повідомлень цієї точки діагностики;
• nmTB - Вхід в систему нумерації станції.

Приклад використання:

AlloctDgPoint DgBad1,ZonID,PcSecG,PcBad1,RtMain, A

Формат директиви:

AlloctSmEntry <IKMlist>,zon, <dpclist>, opc, route, NN

Ця директива створює точку підтримки зовнішнього моніторингу. Основні параметри:

• IKMlist - список ІКМ-трактів, які забезпечують підтримку зовнішнього моніторингу;
• zon - індикатор мережі, в якій працюють точки діагностики;
• dpclist - список пунктів призначення процесорів на яких проводиться моніторинг;
• opc - пункт відправки (цей PointCode);
• route - таблиця маршрутизації, яка буде використовуватись для відправки повідомлень цієї точки діагностики;
• NN - префікс номера для маршрутизації дзвінків в цей процесор з інших.

Приклад використання:

AlloctSmEntry <G6,G5>, ZonID, <Bad1,Bad2,SecA,SecB>,PcSecG,RtMain, 900