ЄС-11

Поняття проекту вводиться для спрощення та уніфікації опису комутаторів районного масштабу. Такий комутатор складається з декількох (більше 10) функціонально незалежних частин (процесорів) які нині і описуються незалежно одне від одного. Незалежний та неузгоджений опис процесорів призводить до суттєвих проблем під час об'єднання процесорів в єдиний, функціонально цілісний комутатор. Ще більше, неузгодженості, допущені під час запуску, під час експлуатації призводять до дрібних, але вельми дошкульних, проблем та 'незрозумілостей', які дуже важко піддаються поясненню та, тим більше, виправленню.

В єдиний проект групуються всі процесори (секції) комутатора та БАДи, безпосередньо підлеглі до цього комутатора. Весь комутатор описується як єдина функціональна одиниця - уся внутрішня структура комутатора залишається за межами опису.

Опис комутатора в одному файлі, як єдиної функціональної одиниці, дозволяє відмовитись від зайвого дублювання та суттєво спростити опис комутатора. Багато ідентичної або подібної інформації, розпорошеної по різним файлам опису окремих процесорів комутатора зводиться в єдиний файл, який можна поділити на такі частини:

• опис підключення комутатора до інших вузлів ОКСу;
• опис потоків IKM-30;
• опис напрямків та з'єднувальних каналів комутатора;
• опис транзитних каналів комутатора;
• опис каналів та номерів прямих абонентів комутатора;
• опис аналізу прямих та зворотніх номерів каналами;
• опис параметрів транків;

І, нарешті, групування в один проект секцій та БАДів одного комутатора надає їм всім:

• єдиний поінт-код у зовнішній (національній) мережі;
• єдиний зоновий номер та географічну прив'язку;
• однакові режими роботи та параметри внутрішніх транків;
• єдину внутрішню мережу передачі повідомлень ОКСу та діагностики;

Одна з найголовніших переваг створення загального опису комутатора - простота внесення змін в конфігурацію комутатора - зміни вносяться тільки в один файл і не розповзаються на два десятки файлів по-секційного опису. Наприклад, перепідключення (не плоско-параллельний переніс між секціями) двадцяти потоків IKM-30 в загальному описі комутатора займає не більше двадцяти хвилин часу.

Створення опису комутатора починається з вибору його назви - символьної (букви або літери) послідовності, з якої будуть починатись назви всіх файлів які відносяться до даного комутатора. Назва комутатора може відповідати номеру проекту, що надавався йому при запуску, або скороченій назві населеного пункту розташування комутатора; приклади назв:

• 133, 008, 914 ;
• Monk, Yare, Tetijiv, Teti171, 069Tros, 0Zet ;

Відповідно, для проектів 133 та Tros069 назви секцій та станцій будуть:

• 133-HugA, 133-SctC, 133-Bad1, 133-Vinos ….
• Tros069-HugA, Tros069-SctC, Tros069-Vkm2, ….

Загальний опис комутатора (як цілісної одиниці) значно простіше його 'по-секційних' описів, в основному за рахунок виключення деталей між-секційної взаємодії. Директиви опису комутатора як цілісного проекту дещо відрізняються від 'по-секційних описів' комутатора; але збережено більшість директив та їх синтаксис:

• опису підключення потоків IKM-30;
• опису напрямків, сотень та каналів;
• аналізу номерів - прямих та зворотніх;

Із загального опису комутатора виключені такі поняття:

• секція комутатора та розподіл на секції;
• міжсекційна взаємодія - канали, напрямки, тонал-сети та лінк-сети;
• описи тонал-сетів, лінк-сетів, та маршрутів ОКСу;
• проміжне визначення напрямків в таблицях аналізу номерів;
• аналіз номерів по цифрах в таблицях аналізу номерів;
• проміжні та односторонні описи транзитних каналів;

Додано такі можливості опису:

• допускається довільний порядок слідування директив опису;
• введено директиви опису підключення 'вузла ОКСу';
• введено директиви групового опису потоків IKM-30;
• введена директива спрощеного опису параметрів транків;
• допускається вказувати діапазон номерів в таблицях аналізу номерів;
• допускається вказувати виключення з діапазону номерів;
• допускається перелік каналів по-замовчуванню в транках;
• транзитне проключення каналів описується відразу парою кінцевих каналів;
• введено поняття канал - точка сигналізації;

Цей файл створюється 'з нуля' простим текстовим редактором типу NotePad; при використанні кирилиці бажано відразу її вводити в кодуванні Win1251. Такий спосіб створення опису детально змальовано в “Приклад створення узагальненого опису комутатора“.

Якщо вже існують 'по-секційні' описи комутатора - можна конвертувати їх у загальний опис комутатора за допомогою спеціальних програм:

• Програма "Злиття таблиць аналізу номерів" призначена для простого злиття таблиць аналізу номерів двох секцій - A та B;
• Програма "Конвертація та оптимізація таблиць аналізу номерів" обробляє таблиці аналізу номерів та ліній двох секцій (A та B); виконує статистичний аналіз таблиць ліній та оптимізує таблицю аналізу номерів з можливим перетворення форматів;
• Програма "Конвертація таблиць каналів" призначена для “переносу” каналів комутатора з рівня міжсекційної взаємодії до рівня підключення потоків IKM-30.

Ці ж програми - особливо для таблиць номерів - можна використовувати для упорядковування та спрощення файлів по-секційних описів.

Процес створення загального опису комутатора з використанням файлів секційних описів приведено в ”Використання секційних описів для створення узагальненого опису комутатора“.

Файл загального опису комутатора, створений на попередньому етапі, в по-дальшому обробляє програма BuildSwitch (побудова секційних описів). Базуючись на Дворівневій або Однорівневій моделі комутатора та Кросі комутатора ця програма створює символьні файли опису всіх складових частин (секцій) комутатора - файли -Pl.inc, -Lk.inc, -Nr.inc, -Ln.inc для кожної секції.

Ці секційні файли не потребують жодного ручного редагування: кожен з цих файлів окремо обробляється програмою StanManager, яка і створює комплект двійкових файлів (таблиць .Emp, .Tbl, .Bin) для кожної фізично-незалежної частини комутатора - секції (або БАДу).

Ця ж програма BuildSwitch (побудова шаблонів) аналізує опис комутатора та створює символьні файли шаблонів інтерфейсної частини підключення підлеглих БАДів або вузлів до комутатора. Для кожного підлеглого вузла створюється один такий файл опису підключення головного комутатора з точки зору цього підлеглого вузла; файл містить директиви загального опису потоків, лінків, каналів та номерної ємності для виходу на комутатор.

Для отримання повного опису вузла (наприклад БАДу) до таких файлів-шаблонів треба підключити таблицю абонентських плат та таблицю абонентських ліній. Ці файли можна знову подати на вхід програми BuildSwitch та отримати файли секційних описів, але вже для підлеглого вузла або БАДу.

1. Дворівнева модель комутатора
2. Однорівнева модель комутатора
3. Крос комутатора, позиція процесора в кросі
4. Директиви опису комутатора як цілісного проекту
5. Приклад створення узагальненого опису комутатора
6. Програма BuildSwitch - побудова секційних описів та шаблонів